- розбитий
- —————————————————————————————розби́тийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розбитий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбити 1 11), 15). || розби/то, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Розколотий на шматки, потрісканий, побитий. 3) у знач. прикм. Дуже поношений, рваний (про взуття). 4) у знач. прикм. Який розтріпався,… … Український тлумачний словник
потлачений — розбитий, потовчений … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
битий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до бити 2), 3), 7). || би/то, безос. присудк. сл. 2) Розгромлений у боях. 3) Набитий, настріляний (про дичину). 4) Розбитий, поколений на шматки. || Витоптаний, витолочений. 5) Кований (про зброю). || Карбований… … Український тлумачний словник
напіврозбитий — а, е. Трохи, не зовсім розбитий … Український тлумачний словник
недобитий — а, е. 1) Не зовсім, не до смерті вбитий, уражений. || у знач. ім. недоби/ті, тих, мн. Ті, кого поранили; ті, що уражені не до смерті. 2) Не переможений повністю, не знищений остаточно. 3) Не повністю розбитий, зламаний, зіпсований і т. ін. (про… … Український тлумачний словник
побитий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до побити 2 9). || у знач. прикм. || поби/то, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Убитий, забитий (про багатьох). || перен. Зневірений, знесилений, пригнічений. 3) у знач. прикм. Розбитий, розколотий на шматки.… … Український тлумачний словник
поділкований — а, е. Розбитий, поділений, позначений поділками … Український тлумачний словник
поколений — I поко/лотий, а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до поколоти I. 2) у знач. прикм. Який поколовся, потріскався. 3) у знач. прикм. Розсічений, розбитий на частини. Поколений (поколотий) цукор. II поко/лотий, а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до … Український тлумачний словник
розбитість — тості, ж. Стан за знач. розбитий 5) … Український тлумачний словник
розбито — Присл. до розбитий 5) … Український тлумачний словник